За часів Другої світової війни психіатра Віктору Франклу випало побувати в Аушвіці, Дахау та інших концентраційних таборах. Цей досвід допоміг йому сформувати нову філософію життя, детально викладену ним у багатьох його книгах, зокрема в роботі «Людина в пошуках сенсу».

Всі ми деколи проходимо через ситуації, які змушують нас страждати й з якими ми не можемо впоратися самостійно. Якоїсь єдиної формули, яка б спрацьовувала в кожному окремому випадку, не існує, але ми повинні прийняти той факт, що страждання – це невіддільна частина життя.
«Любов до себе – це відправна точка розвитку людини, якому вистачає мужності взяти на себе відповідальність за своє існування», – Віктор Франкл.
Ось деякі з уроків Віктора Франкла:
1. Важливість вибору
Люди, які вміють розв’язувати свої проблеми й долати життєві труднощі, самі вибирають свій шлях, попри умови, в яких вони опинилися.
2. Життя має сенс в будь-яких обставинах
Тут доктор Франкл говорить про розпач як про математичну операцію. Відчай рівносильний безглуздим стражданням. Коли люди не бачать сенсу у своїх стражданнях, вони впадають у відчай. Але якщо вони здатні розгледіти сенс у проблемі, особиста трагедія перетворюється в досягнення, як спосіб її подолання.
3. Ваші щоденні справи перетворюють вас в кращу версію себе
Щоб стати кращою версія себе, ми повинні кожен день питати себе, хто ми є і ким хочемо стати.
4. Подумайте про те, для кого і для чого ви живете
У всіх є причина, що змушує щодня продовжувати рухатися вперед, яка мотивує і наповнює змістом кожну хвилину нашого існування, кожен крок і кожну дію. Якщо змінити ситуацію не в наших силах, завжди можна змінити свій підхід до неї.
Ми зобов’язані запитати себе, що можна зробити, щоб змінити своє життя, і що ми даруємо цього світу, і діяти відповідно до відповіді.
5. Труднощі й страждання реальні
Рано чи пізно в житті трапляється щось погане, і з цим необхідно змиритися. Труднощі створюють напругу між тим, що вже досягнуто, і тим, чого ще немає. Ми повинні пам’ятати про існування труднощів, про те, що вони є частиною життя і що потрібно боротися з ними заради чогось гідного. Чогось, що має сенс.
6. Ми незамінні
Усвідомлюючи свою незамінність, наше почуття відповідальності за власне життя посилюється. Розуміючи, що від нього щось очікують або що у нього є якась незакінчена справа, людина бере на себе відповідальність, вважаючи це сенсом свого життя.
Завдання людини полягає не в тому, щоб вічно отримувати задоволення й уникати болю, а в тому, щоб знайти сенс свого життя. Сенс має бути навіть в стражданнях. Ніхто не може зайняти ваше місце і страждати замість вас. Тому єдиний варіант позбутися болю – змінити своє ставлення до неї. Всьому є своя причина, просто часом ми про неї не знаємо.
0 коментарів